Згадайте, яку освіту можна було здобути в Україні у ЛТ7 століття

Як ви розумієте значення понять «колегіум», «академія»?

Чи пам’ятаєте ви, що Берестейська унія породила розкол між православними українцями?

1. Києво-Могилянський колегіум

Заснований у 1632 році Києво-братський (Києво-Могилянський) колегіум став центром культурно-освітнього життя українського народу, довкола якого гуртувалися кращі вчені і в якому виховувалися майбутні науковці та лідери козацької України. І хоча Річ Посполита офіційно не визнавала, що в Києві створено православний навчальний заклад вищого типу, тобто академію (університет), але на практиці учні Могилянки отримували рівень знань, подібний тому, що давали європейські академії та університети.

Києво-Могилянський колегіум був усестановим навчальним закладом, в якому могли навчатися як діти городян чи козаків, так і шляхтичів, а також триступеневим: коли учень проходив усі 12 років навчання, то отримував початкову, середню і вищу освіту. Основу навчання складало вивчення «семи вільних наук», а в класах вищої школи вивчали філософію та богослов'я. В Києво-Могилянському колегіумі вивчали церковнослов’янську, латинську, польську та руську (староукраїнську) мови.

У Києво-Могилянському колегіумі, Острозькій академії та братських школах учнів вчили складати і декламувати вірші. Декламування окремих

віршів або промов поступово переросло в постановку сюжетних діалогів перед глядачами. Так утворилися шкільний театр і шкільна драма як своєрідні явища української культури. Спочатку учні ставили вистави давньоримських авторів для кращого засвоєння латини, а згодом почали робити постановки староукраїнською мовою. Шкільні драми відповідали релігійній тематиці, тривали дуже довго і мали дві-три перерви. У перервах учні-актори ставили розмовною українською мовою комедійні сценки — інтермедії на теми народного побуту (повсякденного життя).

1. Яку освіту можна було здобути в Києво-Могилянському колегіумі?

2. Які дисципліни вивчалися в класах вищої школи?

3. Що таке шкільний театр та інтермедії?

2. Музика і театр

Поступово в українських землях набуває популярності ляльковий театр — вертеп, який складався зі спеціальної скрині, ляльок і вертепника, який ховався за скринькою і управляв ляльками.

Вертепом також називали і саму двоярусну дерев'яну скриню, що була подібна до двоповерхового палацу чи церкви. У верхній частині вертепу ставилися лялькові вистави релігійного змісту, а в нижній — комедійні сценки з життя простих людей. Спочатку з вертепом ходили лише на Різдвяні свята і переважно в Києві, але згодом вертеп став народною розвагою, і на великі свята або ярмарки вертепи можна було побачити ледь не в кожному українському місті.

Музичне мистецтво XVI століття залишалося справою любителів, але активно розвивалося. В братських школах і в Острозі навчали церковному співу за нотами. З другої половини XVI століття поширився поліфонічний (багатоголосий) церковний спів без музичного супроводу. Саме цей спів і досі можна почути у православних храмах. В XVI столітті почала формуватися українська (професійна) світська музика. У 1578 році було створено музичний цех у Кам'янці (Подільському), 1580 році — у Львові, а згодом і по інших великих містах.

Найбільш колоритним явищем української національної музики стали мандрівні співці-кобзарі (лірники, бандуристи). Вони були справжніми хранителями народної мудрості та оспівувачами козацької доблесті.

Кобзарями нерідко ставали колишні козаки, які зі старістю чи втратою зору так заробляли собі на хліб. Саме кобзарями в Україні була представлена світська (нерелігійна) сольна (коли співає хтось один) пісня з музичним супроводом.

1. Як називали пересувний ляльковий театр?

2. Що таке поліфонічний спів? Де виникли перші музичні цехи в кінці XVI століття?

3. Хто, як правило, ставав кобзарем? До якого музичного напрямку належить спів кобзарів?

3. Полемічна література

Ріст освіченості українців спричинив бурхливий розвиток української літератури. Причому поруч з церковними книгами з'являються публіцистичні твори — це праці, в яких автори описують власний погляд на різні речі із суспільного життя країни. Відомим публіцистом був український гуманіст Станіслав Оріховський (Роксолан). Його найвідоміша праця — «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу».

У другій половині XVI століття новим явищем стала полемічна література (від полеміка — диспут, суперечка). Одні письменники-полемісти в своїх книгах обґрунтовували правдивість і користь унії або католицького віровчення, інші, навпаки, — відстоювали православну віру. Полемічні твори — це релігійно-публіцистична література, оскільки в ній розглядаються не тільки питання віри, але й різні сторони тогочасного суспільного життя.

Відомими полемістами серед прихильників унії були Петро Скарга, який своїм твором «Про єдність церкви Божої» 1577 року і започаткував полеміку, та Іпатій Потій з твором «Унія». Серед православних полемістів виділялися Герасим Смотрицький з твором «Ключ Царства Небесного», який обстоював правдивість православної віри, його син Мелетій Смотрицький у праці «Тренос» (плач), ведучи розповідь від імені

православної церкви, розкривав її скрутне становище в Речі Посполитій. Іван Вишенський із твором «Послання до єпископів», окрім усього, звинувачував православних єпископів у неналежному виконанні їхніх душпастирських обов'язків.

1. Які твори називають публіцистичними?

2. Що називають полемічною літературою?

3. Наведіть зразки полемічної літератури прихильників та противників унії.

Із «Послання до єпископів» Івана Вишенського

«Чи не ваші милості лихими справами розорили спершу віру? Чи не ваші милості розпустили в собі джерело похотей через прагнення мирського достатку і насититися ніяк не можете ... коні, воли, вівці у бідних підданих забираєте, ... податки поту й труду від них витягуєте, із них з живого лупите, ... мучите, морите ... незважаючи на час: взимку і влітку, в негоду, а самі, як ідоли, на одному місці сидите...».

Із «Унії» Іпатія Потія

«І що ж іншого залишалося робити вівцям, коли вони бачать таку недбалість своїх пастухів? Коли вони ... блукали по пустелі, і хто на кого натрапив — чи то на Лютера, чи то на Кальвіна, чи на Арія... Приставали до інших, якщо бачили ... кращий порядок. Що ж було інше діяти нам, бідним підпасичам (єпископам)! Одне: зважаючи на недбалість наших головних пастирів (патріархіві, — повернутися до кращого порядку і до давнини та святої згоди».

1. Попрацюйте в парах. Порівняйте два документи. Визначте спільне та відмінне у поглядах полемістів.

Ім’я (повне). Максим (у чернецтві Мелетій), син Герасима, Смотрицький.

Народження. Народився 1577 року в селі Смотрич (тепер Кам’янець-Подільського район Хмельницької області).

Походження. З українського шляхетського роду. Освіта. Острозька академія, потім Віденська академія єзуїтів. Супроводжуючи князя Богдана

Соломирецького, слухав лекції в Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому університетах, отримав ступінь доктора медицини.

Ключові події життя. Після повернення з Європи — вчитель молодих князів Соломирецьких. Згодом викладав у братських школах Вільна та Києва. 1620 року був висвячений на православного архієпископа полоцького, єпископа вітебського і мстиславського, через що зазнав переслідувань. Здійснив подорож до східних патріархів. Після повернення став архімандритом Дерманського монастиря. Під тиском князя Олександра Заславського таємно прийняв унію (згодом про це стало відомо). Прагнув порозуміння двох церков. Помер 1633 року в Дерманському монастирі на Волині.

Книги. «Тренос» (1610 рік), переклад староукраїнською мовою «Євангелія учительного ... Каліста» (1616 рік), «Грамматіка» (1619 рік), низка протиунійних творів після 1620 року; «Апологія» (1628 рік), кілька полемічних творів за унію після 1628 року.

1. Порівняйте зміну тематики літературних творів зі змінами в житті Мелетія Смотрицького.

1. Уважно розгляньте хмаринку подій. Випишіть у зошит із хмаринки роки та слова. Складіть із ними речення.

2. Допоможіть Марічці розв’язати ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

3. Уявіть, що ви перенеслися на кілька століть назад й опинилися в Києво-Могилянському колегіумі XVII століття. Складіть опис своєї мандрівки, використовуючи слова: усестановий, триступеневий, 12 років, «сім вільних наук», філософія, богослов'я, шкільний театр, інтермедія.

4. Перевірте себе, зайшовши за посиланням.

Це матеріал з підручника Історія України 8 клас Хлібовська (2021)